Цього разу знайомимо вас із Таїсією, дружиною добровольця, мамою та нашою студенткою. Дівчина є однією з активісток, які борються за справедливі терміни служби для військовослужбовців.

‍

«Близькі — це дуже цікавий досвід. У нашому суспільстві є чіткий поділ на цивільних та військових, але ще є ми — їхні рідні. Ми десь посередині, тому часто лишаємось поза увагою. А тут ми цю увагу отримуємо, тут комфортно. Навколо справжні люди зі схожими цінностями й досвідом. Вони не ставитимуть дурних запитань, не будуть тиснути. Це — найголовніше».

‍

Розкажи трохи про себе.

Мене звати Таїсія — я дружина добровольця, я мама, я бухгалтерка. Нещодавно отримала грантову стипендію на навчання з UX/UI-дизайну. Конкуренція на ринку велика, але я не опускаю рук і продовжую вчитися.

‍

Що допомагає триматися?

Мій малий, чоловік, фізичні активності, підтримка людей зі схожим досвідом та моя активна громадська позиція. Буває непросто, але поруч є наша бабуся, яка дуже з усім допомагає.

‍

Звідки ти дізналась про Близьких?

З Ветеран Хабу — це місце, якому я довіряю. Ходила до них на групи підтримки. У мене тоді був якийсь загострений стан: навколо не було нікого дотичного до військової справи, не було підтримки, тому я почала шукати допомогу зовні. Так і дізналась про Близьких, сходила на презентацію проєкту й одразу ж записалась на навчання.

‍

Чому варто йти до Близьких?

Бо це спільнота, яка не пригнічує твій стан, а поважає твій досвід. Тут немає тиску — ти просто можеш прийти і знайти підтримку. Спочатку може бути важко, страшно, а потім ти розкриваєшся.

‍

Що подобається найбільше?

Подобається, що це безпечне місце, воно саме для близьких військових. Я б не наважилась піти кудись, де може бути багато некомфортних для мене тем.

‍

Чого б іще хотілось навчитись?

Можливо, акторської справи. Або опанувати навички, які допомагали б боротися із синдромом самозванця, виходити із зони комфорту та розкривати свою особистість.

‍